стуманіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
стуманілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
стуманілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до стуманіти … Український тлумачний словник
стуманіти — нію, єш, Пт. Одуріти, очманіти … Словник лемківскої говірки
здуріти — (утратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти тощо), одуріти, очманіти, очамріти, очмаріти, зачмеліти, ошаліти, очуміти, у[в]чадіти, ошаленіти, очуманіти, стуманіти Пор. божеволіти, збожеволіти … Словник синонімів української мови
очманілий — (який під упливом сильних переживань, страждань, під дією алкоголю, чаду тощо втратив здатність нормально міркувати, чинити), очамрілий, очмарілий, зачумілий, зачумлений, очумілий, чумний, у[в]чаділий, стуманілий, отуманілий (який утратив… … Словник синонімів української мови